Про що нам повідали струни,
Веселку даруючи знов:
Що життя - це пісня,
Що життя - це праця,
Що життя - це одвічна любов.
3
давніх-давен український народ вписує у скарбницю людства свою мову, свою
музику, звичаї, культуру. З далеких сутінків віків до найбільших реліквій
українського народу належить кобза, а в пізніших віках її наступниця - бандура.
Віртуозна гра на цих інструментах було і залишається завжди одухотвореною,
зігрітою великою любов’ю, а її художня сила - просто вражає.
Походження
української кобзи-бандури сягає кінця ХV -початку
ХVІ
ст., і чимало дослідників пов’язують його з культурою інших етносів. Назва
"кобза" поширена у татар, турків, угорців, румун, чехів, хорватів, а
"бандура" - у арабів, монголів, киргизів, грузинів, французів,
англійців, іспанців, італійців та ін. Одна з перших згадок про українську кобзу відноситься до другої половини
ХУІ ст. Проте етап найбільшого розвитку кобзарського мистецтва припадає на
ХУІІ-ХУІІІ ст. - час розквіту Запорізької Січі. Репертуар козаків-бандуристів
складали історичні пісні та думи, жартівлива, танцювальна музика. Авторами дум
та пісень були козаки. Потім вони імпровізували на бандурі враження і спогади
про свої бойові походи.
Кобза і бандура користувалися великою пошаною і любов’ю в
українському козацькому війську. Існує легенда про появу бандури серед
козаків. Самою Волею України, яка з'явилася до козаків у
вигляді
дівчини-красуні, козацтву була дана бандура для втілення
радості і горя.
Про поширення
бандури серед козаків свідчать історичні джерела - зразки українського
малярства ХУІІІ-Х1Х ст., а також пам’ятки народної творчості - історичні пісні
та думи.
Україна славиться багатющим національним духовним
надбанням. І, звичайно ж, однією з великих чеснот, яку беремо в дорогу життя є
- народна пісня виконана на кобзі чи бандурі. Її багатство і краса відомі в
усьому світі. Це є наш віковічний імпульс, який насичений своєрідною
романтикою. Живі струни бандури прорвалися через кордони, показавши світові
велич нашого національного мистецтва.
Сучасна бандура... На ній грають музику будь-яких стилів
і напрямів - класику, сучасну, народну. За останні роки рівень виконавства на
бандурі значно зріс. Бандура визначена нині як сольний інструмент: на численних
міжнародних фестивалях і конкурсах майстерність українських виконавців була відзначена відомими
музикантами світу. Сьогоднішня бандура за своїми акустичними можливостями
значно досконаліша від попередніх зразків.
Срібні переливи бандури розносяться над Україною. Тихо,
проникливо дзвенить струна і чари мелодії торкаються десь аж у глибині душі...
Історії бандури , її розвитку та сучасності була присвячена книжкова виставка і літературно-музична імпреза «Дивосвіт бандури», проведена працівниками відділу обслуговування Лохвицької центральної районної бібліотеки та справжнім сюрпризом для присутніх став виступ гостей – народного колективу Лохвицького РБК ансамблю бандуристок «Струни серця» під керівництвом Т. Т. Федоренко.
Дивовижно ніжні та проникливі голоси артисток і чарівлива
музика бандури спліталися у вигадливе мереживо українських пісень, які лунали в читальній
залі бібліотеки. Балади, народні та
авторські пісні, жартівливі та сумні, інструментальна музика – все це проникало аж до сердець слухачів і залишалося
в них ще довго по закінченні концерту.
Всі присутні були
щиро вдячні ансамблю бандуристок «Струни
серця» за чудову концертну програму, яка не залишила нікого байдужим.
Немає коментарів:
Дописати коментар