Бібліотеки - один з
інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою
ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань.
Вважається, що вперше аналоги сучасних бібліотек з’явилися ще близько 2,5 тис.
років до нашої ери на Сході. Це були зібрані в одному з древніх вавілонських
храмів міста Ніппур глиняні таблички на яких їх сучасники запам’ятали важливу
для них інформацію для наступних поколінь. У Київській Русі перші бібліотеки
стали відкривати після прийняття християнства. Це були церковні бібліотеки,
серед яких у той час найбільшою вважалася заснована в 1037-му році князем
Ярославом Мудрим бібліотека Софії Київської. У цій бібліотеці зберігалося понад
дев’ятсот книг, що були виготовлені тоді виключно вручну. Для середньовіччя це
була грандіозна праця і в подальшому в майстернях при Софійському соборі
робилися книги, які увійшли в основу інших бібліотечних зібрань, наприклад,
бібліотеки при Печерському монастирі, яка стала найбільшим з кінця ХІ століття
центром культурного життя в Київській Русі.
Звичайно ж іноді книги
безповоротно гинули в запалі пожеж і військових баталій, згадаємо лише
знамениту Олександрійську бібліотеку. Так, з Софіївської бібліотеки збереглися
тільки лічені екземпляри, серед яких найвідоміші - це безцінне Євангеліє.
Примітно, що саме Слово Боже, Слово про спасіння і про Спасителя, було для
людей найбільш цінною книгою, гідною збереження для наступних поколінь. Книга -
Рейнське Євангеліє, на якій приносили клятву французькі королі, а нині, продовжуючи
цю традицію, приносять присягу президенти Франції, колись вивезла з Києва Анна,
дочка Ярослава Мудрого, це одна з тих небагатьох збережених книг знаменитої
Софіївської бібліотеки.
Віддаючи данину поваги
бібліотечному руху в незалежній Україні, 14-го травня 1998-го року Президентом
України було підписано Указ № 471/98 про щорічне святкування Всеукраїнського
Дня бібліотек. В Україні він відзначається 30-го вересня. За даними проекту
DilovaMova.com, ще з ХІІІ століття, в момент створення Галицько-волинського
князівства на Західній Україні вже почався активний бібліотечний рух. При дворі
філософа і книжника князя Володимира Васильковича була створена велика книжкова
рукописна майстерня. Звичайно поява друкарства в середині XV століття справило
грандіозні зміни по всьому світу, це не могло не торкнутися бібліотечної
справи. Масштабний розвиток і поширення бібліотек почалося в XVI столітті. У
Львові та Острозі з’явилися великі книгосховища. Вони створювалися при освітніх
установах. Бібліотека Київської академії була організована в XVII столітті, а в
XVIII столітті наявність бібліотек увійшло в моду у заможних і шляхетських
родів, козацьких старшин, будинків єпископів, при монастирях і різноманітних
школах.
До другої половини ХІХ
і початку ХХ століття в землях Західної України, що входила тоді під протекцію
Австро-Угорщини, стала діяти ціла мережа культурно-освітніх осередків, під
назвою «Просвіта». До 1914-го рока Просвіта налічувала близько 78-ми філій і
2944-х читальних закладів по всьому краю, покриваючи 75% українських населених
пунктів Галичини. До 1939-го рока цей показник виріс до 85%.
За часів радянської
влади бібліотечна справа була невід’ємною частиною державної політики.
На сьогоднішній день в
Україні функціонують близько 40 тисяч великих і малих бібліотек. Однією з
провідних вважається Національна бібліотека Академії наук України імені В. І.
Вернадського, Державна історична бібліотека, Державна бібліотека України для
дітей, Національна парламентська бібліотека і т. д. Загальна кількість
бібліотечних працівників, зайнятих у цій справі становить близько 53-х тисяч
фахівців. Щороку українські книгосховища обслуговують понад 17,5 мільйонів
читачів.
Час не стоїть на місці.
Нові технології упевненим кроком входять в наше життя. І бібліотека не виняток.
Зараз Лохвицька ЦРБ –
це сучасний бібліотечний заклад, що надає населенню широкий спектр послуг, як
традиційних, так і нових, зокрема безкоштовний доступ до світової мережі
Інтернет, ксерокопіювання, сканування та роздрукування інформації з електронних
носіїв, кольоровий друк. Бібліотека – активний учасник районних, обласних,
Всеукраїнських, міжнародних конкурсів та досліджень, неодноразово займала призові
місця в них.
Бібліотека сьогодні, як своєрідний ланцюжок,
об'єднує завдання і функції інформаційної, культурної і освітньої сфер, у цьому
– водночас унікальність і складність бібліотечної галузі.
Щорічно бібліотекою
користується більше 4 тисяч читачів. Ми відкриті для всіх, ріді своїм вірним і
постійним читачам і готові приймати нових. Дуже часто звучать в бібліотеці щирі
слова вдячності від її відвідувачів.
У бібліотеки багато
друзів. Це всі жителі Лохвицької громади, що відвідують нашу книгозбірню,
користуються її послугами, беруть участь в різноманітних заходах, допомагають
нам у вирішенні безлічі питань – дарують книги, газети та журнали, співпрацюють
з бібліотекарями, проводячи спільні заходи, надають спонсорську допомогу.
Дійсно, бібліотеці є
чим пишатися! Вона вносить значний вклад в культурне життя нашого міста,
працюючи для людей. За 125 років бібліотека стала справжньою скарбницею знань,
храмом книги, центром освіти, дозвілля та спілкування усіх її користувачів.
У цей день,
Всеукраїнський День бібліотек, ми вітаємо всіх працівників цього безцінного
осередка, з віками накопиченого, нашого людського досвіду і знань. Бажаємо Вам
усіх благ, уваги ваших вдячних читачів і
ваших справжніх шанувальників! Зі святом бібліотек!
