Лохвиця : віки і факти

Тисячоліття назад дрімучі ліси стояли над красунею Сулою, яка плавно і величаво несла чисті води до сивого Дніпра. Розкішна багата рослинністю і дичиною місцевість здавна приваблювала до себе людей — сама природа сприяла заселенню території. Археологічні дослідження свідчать, що місцевість, де розташовані сучасна Лохвиця, була освоєна людьми ще в VIII—X століттях. В межах міста існувало кілька древніх поселень, рештки городищ яких збереглись до наших часів. Це, перш за все, слов'янське городище часів роменської культури (VIII—X століття) на північній терасі височини Лазірки (Благодарівка), нагірне городище періоду Київської Русі на середині височини Лазірки (IX—XIII століття) та городище часів Київської Русі на місці центру Лохвиці.
Недавно неподалік від заводу продтоварів «Зоря» при забудові вулиці Жукова було виявлено залишки ще одного городища періоду роменської культури. На жаль, швидкі темпи забудови не дозволили провести належ-
ні дослідження, і до музею потрапили лише окремі археологічні знахідки, здебільшого фрагменти ліпкого посуду.
Очевидно, що основою сучасної Лохвиці стало поселення в її центрі. Розташоване на межиріччі Сулиці і Лохвиці, воно займало вигідне стратегічне положення — захищалось майже з усіх боків природною водною перешкодою.